2003: NonStopMedia

В минулих публікаціях ми вже згадували про фестиваль NonStopMedia: ви можете побачити, як він змінювався протягом майже 20 років. Але не можна не згадати його у розповіді про рік його створення. 

На початку 2000-х муніципалка активно співпрацювала зі молодими й перспективними авторами як з Харкова, так й з інших регіонів України. Але у 2003-ому році співпраця остаточно трансформувалася в фестиваль у незвичайному форматі «виставок-марофонів».

«Відкрили першу виставку. Вона висить три (а й іноді — і два) дні, у вечір третього — демонтаж, після якого починаємо монтувати наступну. Вранці закінчуємо, ввечері — проводимо офіційну презентацію, вернісаж. А й іноді бувало й так, що у просторі був не один проєкт, а декілька. Потім в нічний-вечірний час усе це розбиралося й розпочиналася наступна хвиля», — згадує Тетяна Тумасян.

Перший Non Stop було розпочато зі перфомансу Белли Логачової — «Шафа — внутрішня реверберація обмеженого простору». Лише за 24 дні фестивалю було відкрито 14 експозицій за участю понад 20 художників. На закритті перфомансу відбувався дискусійний клуб «Конференція молодих мистецтвознавців».

З самого початку організатори хотіли звернути увагу не тільки на візуальне мистецтво, але на інші його напрямки — музику, театр, літературу. Результатом цього було створення паралельної програми, що у 2003-ому році містила

дві вистави від Театру 19, музичний проєкт Андрія Лук’янова, постановку від дитячого театру «Каламбур», хепенінг Білого Театру й виступ групи 5’nizza.