2004: проєкт “Столичный експрес”

Під час розповіді про важливі проєкти МГ на думку часто впадають виїзні проєкти галереї. Хочемо розповісти про виставки 2004-ого року!

Проєкт «Столичний експрес» експонувався водночас на двох площадках Києва: в музеї сучасного мистецтва «Soviart» й клубі-галереї «К-11».

Приводом для створення проєкту стала поява нового комунікаційного зв’язку між столицею й Харковом — поізда “експреса”. Саме під час 5-годинної подорожі в “експресі”, або як його зараз називають — “інтерсіті”, Тетяні Тумасян — кураторці проєкту — спала на думку ідея «Столичного експреса».

Він став багаторівневою творчою акцією, справжнім виставковим марафоном! Девіз акції куратори знайшли у відеорекламі швидкісного потягу “Харків-Київ”: «Столичний експрес — Україна-Європа —  рух без зупинок».

Програму складали три основні блоки: скульптурні проєкти Олександра Рідного, Анни Іванової й Володимира Кочмара; фото й медіа-проєкти Сергія Браткова й Сергія Солонського, а також зріз молодого мистецтва міста «Юнацький квартал», де експонувалися різні проєкти й фрагменти проєктів учасників фестивалю NontStopMedia. Через велику кількість робіт молодих художників фестиваль проводився у дві зміни! Зокрема в програму увійшли майстер-клас Павла Макова й зустріч із Сергієм Жаданом. 

Спеціально для Києва Сергій Солонський підготував новий фотопроєкт «П’ятий елемент», на відкриття якого художник попросив у організаторів додати засмальцований табурет, а на ньому – гранчастий стакан і пляшку горілки, кров з носа дешевої! Сам автор на відкритті не з’явився, а тим, хто відкривав проєкт, довелося трохи сьорбнути тієї самої горліки! Сергій Братков також вирішив удатися до несподіваних рішень й попрохав організаторів показати проєкт в новому для виставок просторі — київському вокзалі! Організувати там презентацію виявилося не так просто, тому демонстрацію довелося перенести на деякий час.

Презентація різних проєктів також була вельми вдалою й нетрадиційною: «Столичний Експрес» мав айдентику зі стилізацією під залізницю: запрошення – квітки на потяг, газета замість буклетів.

«Дешево й добре (хитро, мудро й нелегким коштом), до того ж — безкоштовна реклама нашій залізниці!» — так прокоментували проєкт його відвідувачі.