2004: виставки Петра Бевза «Теодозії II», Валерія Шкарупи «Інша подорож», Бориса Єгіазаряна «Золота колекція»

У 2004-ому році в Муніципальній галереї відбулися 3 виставки наших київських друзів.

11 травня відбулося відкриття виставки Петра Бевза «Теодозії II».  

Цикл живопису «Теодозії» є реалізацією вражень автора від мандрів у вересні 2002-го року південно-східним узбережжям Криму, в минулому відомим як Кімерія. Це була подорож межами землі й моря, рівнин і гір. 

С 1997-ому року Бевза активно створює нові твори мистецтва в навколишньому середовищі, які, на думку автора, мають багато спільного зі ленд-артом. Робота з елементами навколишнього середовища стала причиною активізації зацікавленості художника до натури в галузі живопису. 

22 вересня у Муніципальній галереї відбулося відкриття виставки Валерія Шкарупи «Інша подорож».

За Олександром Павлом, Валерія можна віднести до категорії автентичних митців, бачення яких можна назвати мисленням, що не сприймає поверхову метушню й плутанину емоцій. В його творчості зображене первісне відчуття життя, його містичний звук, причинність до заповітної таємниці.

Роботи Валерія Шкарупи знаходяться в Сумському художньому музею, Центрі сучасного мистецтва «Совіарт», Muzeum Fur Gestaltung в Цюриху, Staatliches Muzeum Schloss Burgk в Німеччині. А також в приватних колекціях у Вірменії, Італії, Німеччині, Ізраїлі, Швейцарії, Франції, Єгипті, США. 

12 листопада відбулася презентація виставки «Золота колекція» Бориса Єгіазаряна за участю автора. 

Згідно з рейтингом Асоціації артгалерей України, Єгіазарян входив до двадцяти найкращих художників країни на 2004 рік. 

Він народився в Вірменії, навчався живопису в Єреванському художньому інституті, а потім — у вищому художньому училищі імені В. Мухіної. У 1986-ому році закінчив Київську художню академію.

Борис Єгіазарян брав участь у колективних виставках,  його роботи є частиною музеїв, галерей та приватних колекцій. Також в нього були й персональні виставки.

Його картини – на яких зображені жінки, діти, риби, птахи — суцільно символічні і, в деякому сенсі, є закодованими повідомленнями. 

Робота «Помаранчевий квадрат» стала заголовною картиною виставки. Поруч з нею поклали гранати, що натякали глядачу на іншу важливу для Бориса роботу — «Народження Митця».