Дім належить до безмежних антропологічних і культурних констант людства. Це не поняття і не категорія, а скоріше концепт. А саме концепт стає ідеальним способом опису сучасного світу. Невизначеність концепту як форми, на відміну від поняття, якнайкраще ілюструє реальність наших днів, позбавлену лінійних структур.
Ідея проєкту виникла разом із загостренням почуття тимчасовості та забуття дому, яке виникло внаслідок частої зміни місць образу: квартир, районів, міст та країн.
Цей проєкт у якомусь сенсі – вимушена спроба дослідження великого семантичного поля, в якому сьогодні існує слово “дім”.
Дім – житло, притулок людини. Область спокою та волі, незалежність, недоторканність. Дім – вогнище, сім’я, кохання, постійність, дитинство, стосунки, тіло, спогади.
Експозиція складається із двох частин. У першій представлені монохромні роботи, створені в Харкові в період 2016-2017рр. Це перша і єдина зараз спроба автора-графіка працювати в іншому, чужорідному матеріалі і з великими форматами. Ці роботи тривалий час були частиною житла в Одесі та стали невід’ємною частиною квартири на молдаванці. Тепер вони повернулися додому до Харкова, де й залишаться.
Друга частина це скани та фотографії зроблені на телефон у межах одеської квартири та дворика на вулиці Ватутіна 6, які відкривають глядачеві інтимний світ сьогодення, простору, де автор живе та працює в даний момент часу.