У серії «Плідність» автор звертається до теми міфології і побуту стародавніх жінок слов’янської культури, щоб переосмислити роль жінки в сучасному суспільстві.

Зросла в матріархальної сім’ї, 4 роки автор знімає жінок зі свого оточення, близьких родичів, дочок, і сама виступає героєм серії з метою «пережити» досвід предків, відчути «сакральність» світоустрою первісної жінки, простежити її таємний зв’язок з землею. Будучи в якійсь мірі і спробою самоідентифікації, робота над серією «Плідність» спонукає автора задуматися про «жіночу місію» і про інтуїтивну складової жіночої сутності, втраченої в міру розвитку цивілізації. Фотографії демонструють не тільки оголену, шар за шаром, фактуру жіночого нутра, а й виявляють крихкість суджень про жіноче призначення в сучасному світі.

Перформанс «Під землею» продовжує тему жіночої наступності і сакральної зв’язку жінки з землею. Художниця протягом перформансу знаходиться під землею, з якої росте саджанець плодового дерева. Таким чином, автор візуалізує, з одного боку, природний зв’язок матері-землі і молодого покоління, якому вона повинна передати свою силу і свою енергію, з іншого, жертовність і смиренність жінки, яка вирощує потомство і повністю «занурена» у цей процес. Обряд закапування відомий як приклад однієї з давньослов’янських традицій ініціації, при якій відмирає все зайве і відроджується людська суть. Таку практику використовують також для опрацювання базових страхів і розкриттю глибинного відчуття себе.